Дитячий безвіз та закордонний паспорт: деталі та підводні камені сімейних поїздок до ЄС
«Європейська правда» продовжує серію публікацій про те, як працюватиме безвізовий режим з країнами Євросоюзу.
Запитання надходять і надалі, серед найпопулярніших – «дитяча» тема.
- Як оформити «правильний» закордонний паспорт для дитини?
- Чому є ті, кому відмовилися видавати «біометрику» для дитини, і що їм доведеться робити?
- Які документи потрібні для його оформлення?
- Які документи повинна мати дитина для перетину кордону?
- Що потрібно для навчання в ЄС?
Ми підготували для вас детальніші пояснення, аніж було у попередніх статтях.
У публікації використані дані з проекту «Відкрий Європу» про умови безвізового режиму, в підготовці якого також брали участь експерти «Європейської правди».
Чи поширюється безвіз на дітей та підлітків?
Відповідь проста та приємна: так, поширюється! Який був би сенс у «безвізовій відпустці», якщо для дітей все одно потрібно було б оформлювати візу, збираючи всі ті самі документи?
Отже, від 11 червня 2017 року Євросоюз скасує візи для всіх громадян України, за однієї умови: вони повинні мати біометричний паспорт.
Громадянином України, як відомо, можна бути від народження – дитина, хоча б один з батьків якої на момент її народження був громадянином України, автоматично має українське громадянство. Оформити закордонний біометричний паспорт громадянина України можливо навіть для новонароджених – і лише та дитина, яка його має, матиме право користуватися безвізом.
Тож не треба чекати 16 років, щоб їхати до країн ЄС без візи!
А моїй дитині не видали біометричний паспорт!
Це зауваження доводиться чути дуже часто. Навіть напряму до редакції зверталося щонайменше з десяток осіб; по Україні їх, очевидно, тисячі. Ця проблема існувала до осені 2016 року, та її наслідки стали очевидними зараз, коли рішення про безвізовий режим стало реальністю.
Річ у тому, що раніше існував окремий «замінник паспорта» для неповнолітніх, що мав назву «проїзний документ дитини». У 2015 році «проїзні» ліквідували, але чомусь забули прописати в законі норму, за якою діти могли б отримувати повноцінний біометричний паспорт.
А ще був період, коли в Державній міграційній службі (ДМС) оформлювали паспорти і з біометрикою, і без неї; на жаль, тоді співробітники служби часом переконували людей «робити звичайні паспорти, бо ці чипи нікому не потрібні». Отже, протягом більше ніж року дітям у підрозділах ДМС видавали паспорти без чипа.
І лише торік закон знову змінили.
Від жовтня 2016 року всі паспорти, які отримують діти, є біометричними і дають право поїздки до європейських країн без віз – так само, як і «дорослі» паспорти.
Як дізнатися, чи є біометричним паспорт вашої дитини? Дуже просто. Якщо на обкладинці є значок біометрики, значить паспорт дає право на безвіз тій особі, якій його видали.
Важлива деталь: не плутайте біометричний паспорт для поїздок за кордон і біометричний «внутрішній паспорт».
Для безвізу потрібен перший із цих документів, саме на нього ми посилаємося у цій статті. Другий документ – це пластикова картка, яка також може містити біометричні дані, в тому числі відбитки пальців, але вона жодним чином не пов’язана з поїздками до ЄС – на її підставі вас не пропустять через кордон.
|
|
||
Закордонний біометричний паспорт (ліворуч) та пластиковий «внутрішній паспорт» (праворуч) |
Певну плутанину вносить назва «внутрішній паспорт«, яка, до слова, лишається в обігу та в законодавстві лише через те, що документ мав таку назву за часів СРСР. В усьому світі він має назву на кшталт «посвідчення особи» або «ID-картка», а «паспортом» називають лише документ для виїзду за кордон
Та повернемося до запитання:
що робити тим батькам, які отримали для дітей «неправильний» паспорт, без біометрики?
Гарних новин тут небагато.
Вам доведеться або отримувати новий паспорт для дитини, або ставити візу в старий документ. Потішити себе можна хіба що тим, що для неповнолітніх громадян, тобто до 18 років, візи видають безкоштовно – така норма є в угоді про спрощення візового режиму між Україною та ЄС.
А завдяки тому, що більшість українців подорожуватимуть за біометрикою, черги за візами до більшості посольств мають зникнути і ви матимете можливість податися за візою напряму до посольства, не сплачуючи за послуги візових центрів.
А для тих, хто вирішить робити для дитини новий документ, наш наступний розділ.
12, 14 чи 16 років: відмінність закордонних паспортів
Ми вже писали про це, та варто повторити: для дітей різного віку є відмінності в оформленні паспорта. Їх можна розділити на чотири типи.
Це дуже важливе запитання, багато хто потрапляє в халепу з оформленням, не враховуючи цього.
До 12 років діти не здають відбитків, але «якість» паспорта від того не змінюється, він дає право на безвіз. В цей період паспорт видається на 4 роки. Хоча немовлятам доведеться змінювати паспорт частіше: дитина має бути схожа на ту, що є на фото у паспорті, тому трирічного хлопчика чи дівчинку розвернуть на кордоні, якщо паспорт був виданий у віці 2 чи 3 місяців.
Ще раз підкреслимо: від того, що в цьому паспорті немає відбитків, паспорт не перестає бути біометричним.
Ознакою «біометрики» є чип, а він є навіть у паспорті немовляти.
Другий «тип» закордонного паспорта отримують діти від 12 до 14 років. Тут ми вже маємо на чипі відбитки пальців, але в іншому паспорт, його «якість» та процедура оформлення лишаються точно такими ж.
А от з 14 років все змінюється: від цього віку закордонний паспорт видадуть лише тим дітям, хто вже має Id-картку (замінник внутрішнього паспорта), без неї документи на оформлення закордонного паспорту просто не візьмуть. Зважайте на це; оформлення Id забирає близько 20 днів. Отже, терміново отримати закордонний паспорт в цей період неможливо.
Отже, якщо дитині може знадобитися поїхати за кордон відразу після настання 14-річчя – потурбуйтеся про це наперед, оформіть паспорт до цієї дати.
Ще одна зміна: у 14 років діти починають не лише здавати відбитки, але й ставлять підпис у своєму паспорті. Для дитини це може бути важливим – варто потренуватися, перш ніж нести документи до ДМС 😉
Від 16-річчя ситуація знову докорінно змінюється. В цьому віці оформлювати паспорт стає легше, а його «якість» – вища. По-перше, дитина має право йти за паспортом сама, без батьків. По-друге, від 16 років видається паспорт, термін дії якого – 10 років. До цього, нагадаємо, діти отримують лише 4-річні паспорти.
Як оформити паспорт для дитини?
Отримати біометричний закордонний паспорт для дитини, так само, як і для дорослого, можна в будь-якому з підрозділів Державної міграційної служби України, в Центрах обслуговування громадян «Паспортний сервіс», у деяких Центрах надання адміністративних послуг як в Києві, так і в регіонах, а також у київському документ-сервісі «Готово».
Так, ми знаємо, що в столиці нині паспорти стали «великим дефіцитом» – після схвалення рішення про безвіз попит кількаразово виріс і до відділень ДМС вишикувалися довжелезні черги. Однак є надія, що вже ближчим часом стане легше – в Києві має початися оформлення паспортів ще в декількох ЦНАПах.
У правилах оформлення паспортів для дітей та дорослих є кілька важливих відмінностей.
Ми вже зазначили, що дітям від народження і до 16 років паспорт оформлюється на чотирирічний термін. Після 16 років видаються паспорти з повним терміном дії – на 10 років.
Для оформлення паспорта дитині до 16 років з ним повинен прийти один з батьків або опікунів/усиновителів (в ДМС підтвердили, що присутність двох батьків не є необхідною!); після 16 років паспорт можна оформляти самостійно.
Для оформлення закордонного паспорта дитині до 16 років потрібні такі документи:
- Паспорт (id-карта) громадянина України, якщо документ оформляється дитині старше 14 років, що проживає в Україні, або оригінал свідоцтва про народження дитини – при першому оформленні паспорта дитині до 14 років. Ще раз звертаємо ваша увагу на цю відмінність!
- Той з батьків, хто прийшов оформлювати паспорт для дитини, повинен мати із собою документи, що підтверджують його особу.
- Фотографування дітей старше 12 років відбувається при поданні документів на паспорт. Дітей до 12 років можна або сфотографувати на місці, або принести з собою фотографію розміром 10х15 см – тоді на чип додадуть скановане фото.
- При замовленні закордонного паспорта вдруге обов’язкова наявність раніше виданого паспорта або проїзного документа дитини (як чинного, так і вже не діючого, навіть якщо відтоді дитина змінювала прізвище), або ж документа, що підтверджує втрату старого паспорта.
- Потрібен ідентифікаційний код (ІПН), якщо ви його оформили на дитину раніше. Якщо у дитини немає податкового номера, то він не потрібен.
- І, звісно, потрібні документи, що підтверджують сплату адміністративного збору, або оригінал документа про звільнення від його сплати; провести оплату можна також у місцях оформлення паспорта за допомогою терміналів самообслуговування.
Якщо у свідоцтві про народження вказано, що один з батьків – іноземець, то при поданні документів потрібна довідка про реєстрацію українського громадянства дитини. (прим: на думку редакції, ця вимога протизаконна, але вона є, і з нею доводиться або рахуватися, або оскаржувати)
Перелік документів трохи відрізняється для дітей-сиріт та позбавлених батьківського піклування, для тих, хто прописаний (зареєстрований) окремо від батьків, а також в разі, якщо паспорт оформлюється за межами України – в посольстві або консульстві. У цьому випадку рекомендуємо ознайомитися з інформацією на сайті Державної міграційної служби або ж звернутися до місцевого підрозділу ДМС.
Жодні додаткові документи – свідоцтво про шлюб, довідка про прописку дитини тощо – не є обов’язковими. Якщо у вас їх вимагають – телефонуйте на гарячу лінію ДМС, вам мають допомогти.
А що знадобиться на кордоні?
Правила перетину кордону для дітей точно такі, як і для дорослих: окрім біометричного паспорта, потрібні підтвердження мети та умов перебування й фінансового забезпечення (про них, нагадаємо, йдеться — в статті «Тонкощі безвізу: як діяти на кордоні, щоб уникнути проблем»).
Діти віком 16 років і більше мають право подорожувати до Європи без віз самостійно. Тим, кому ще не виповнилося 16 років, потрібно виїжджати за межі України або у супроводі обох батьків, або у супроводі одного з батьків чи довіреної особи, але тоді доведеться взяти із собою нотаріально завірену згоду другого з батьків, або обох батьків (якщо дитина їде з кимось іншим).
Якщо дитина віком до 16 років подорожує без батьків, наприклад, з класом або у складі спортивної команди, то необхідно:
- згода обох батьків, або опікунів/усиновлювачів, або інших законних представників дитини. У згоді вказується країна, куди їде дитина, та період її перебування у даній країні;
- вказати дані супроводжуючого, який буде подорожувати з дитиною; якщо такого супроводжуючого немає, то деякі авіакомпанії надають послугу супроводу неповнолітніх за окрему плату.
Якщо один із батьків не хоче підписувати згоду, то такий спір вирішується у судовому порядку. Основна мета розгляду – довести, що виїзд за кордон відбувається в інтересах самої дитини.
Нотаріально завірена згода другого з батьків не потрібна, якщо:
- він іноземець або позбавлений громадянства; це повинно підтвердитися відповідним записом у свідоцтві про народження дитини;
- він помер, і той із батьків, з яким дитина подорожує, має при собі оригінал або нотаріально завірену копію свідоцтва про смерть;
- він позбавлений батьківських прав, і той із батьків, з ким дитина подорожує, має при собі оригінал або нотаріально засвідчену копію рішення суду;
- він зник безвісти, і той із батьків, з ким дитина подорожує, має при собі оригінал або нотаріально засвідчену копію рішення суду про визнання другого із батьків безвісно відсутнім.
- дитина подорожує із матір’ю-одиночкою, яка має документальне підтвердження такого статусу за ч.1 ст.135 Сімейного кодексу
Чи можна навчатися в Європейському союзі без візи?
І так, і ні 🙂
Якщо оплачувана робота в ЄС для тих, хто подорожує без візи, є однозначно забороненою, то з навчанням ситуація інша.
Громадяни з-за меж Європейського Союзу мають право навчатися навіть без візи, але лише в разі, якщо навчання короткотермінове. Річ у тім, що для безвізових подорожуючих діє правило 90/180, тобто на кожні 180 днів людина має перебувати більше 90 днів поза межами Шенгену. Отже, короткі курси, тренінги і так далі — дозволені навіть для безвізових подорожуючих.
Але для отримання освіти в європейських університетах і коледжах цього, звісно, недостатньо. Тому студентам та учням, які хочуть навчатися в ЄС, необхідно оформити довгострокову візу для цілей навчання або тимчасову посвідку на проживання для цілей навчання, залежно від країни.
В ЄС діють освітні та наукові програми, доступні для українців, які дозволяють талановитим українським студентам повчитися в європейському ВНЗ, а потім, із новим досвідом – повернутися додому.
Власне, в цьому полягає також ідея безвізового режиму. Тепер ми можемо просто, недорого та спонтанно поїхати до Європи, побачити життя «там» і повернутися, щоби створювати європейську державу в Україні.
І цю можливість не варто недооцінювати. Отже, приємних вам подорожей, нових вражень та корисного досвіду, в тому числі тим, хто подорожує з дітьми. А «Європейська правда» і надалі публікуватиме матеріали з детальним роз’ясненням правил безвізового режиму!
Автор: Сергій Сидоренко,
редактор «Європейської правди»